школаТ   И   Н   Е   Й   Д   Ж   Е   Р   Ыучитель

Д Л Я    Т Е Х,    К Т О    У Ч И Т С Я    И    У Ч И Т
Вы вошли как Гость | Группа "Гости" | RSS  Главная | Мой профиль | Выход                        Суббота, 05.09.2015, 19:14:24

РЕФЕРАТЫ  СОЧИНЕНИЯ  ЗВОНОК НА УРОК  ТЕСТЫ  ЧУДИКИ  ЗАНИМАТЕЛЬНЫЙ УРОК  ТОПИКИ ПО ИН. ЯЗ.  ЭКЗАМЕНЫ  ВЕЛИКОЛЕПНАЯ СОТНЯ  РОДИТЕЛЬСКОЕ СОБРАНИЕ  КРОССВОРДЫ К УРОКАМ

МЕНЮ САЙТА
ОТКРЫТЫЙ УРОК

РУССКИЙ ЯЗЫК

УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

ИНОСТРАННЫЕ ЯЗЫКИ

РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА

МАТЕМАТИКА

ИСТОРИЯ

ФИЗИКА

БИОЛОГИЯ

ХИМИЯ

ГЕОГРАФИЯ

АСТРОНОМИЯ

ИНФОРМАТИКА

ОБЖ

ЭКОНОМИКА

ЭКОЛОГИЯ

ФИЗКУЛЬТУРА

МУЗЫКА

ИЗО

НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА

ТЕХНОЛОГИЯ

ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА

КЛАССНОЕ РУКОВОДСТВО

АДМИНИСТРАЦИЯ ШКОЛЫ

ОБЩЕСТВОЗНАНИЕ

ПСИХОЛОГИЯ

МХК

ОСНОВЫ ПРАВА

РАНДЕВУ СО ЗНАНИЯМИ
ИСТОРИЯ
МАТЕМАТИКА - ЦАРИЦА НАУК
БИОЛОГИЯ
ФИЗИКА
АСТРОНОМИЯ

УДИВИТЕЛЬНАЯ АСТРОНОМИЯ

ЗАГАДОЧНАЯ СОЛНЕЧНАЯ СИСТЕМА

АСТРОНОМИЯ В ВОПРОСАХ И ОТВЕТАХ

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ АСТРОНОМИЯ В КАРТИНКАХ

УДИВИТЕЛЬНАЯ КОСМОЛОГИЯ

ХИМИЯ
ПАТРИОТИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ
Категории раздела
РУССКИЙ ЯЗЫК [419]
УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК [258]
ИНОСТРАННЫЕ ЯЗЫКИ [532]
РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА [701]
УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА [264]
ЗАРУБЕЖНАЯ ЛИТЕРАТУРА [190]
МАТЕМАТИКА [318]
ИСТОРИЯ [326]
ФИЗИКА [231]
БИОЛОГИЯ [372]
ХИМИЯ [262]
ГЕОГРАФИЯ [248]
АСТРОНОМИЯ [67]
ИНФОРМАТИКА [214]
О Б Ж [213]
ЭКОНОМИКА [98]
ЭКОЛОГИЯ [147]
ФИЗКУЛЬТУРА [266]
МУЗЫКА [186]
ИЗО [219]
НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА [841]
ТЕХНОЛОГИЯ [197]
ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА [371]
КЛАССНОЕ РУКОВОДСТВО [212]
АДМИНИСТРАЦИЯ ШКОЛЫ [168]
ОБЩЕСТВОЗНАНИЕ [13]
ПСИХОЛОГИЯ [65]
МХК [73]
ОСНОВЫ ПРАВА [62]
Статистика

Онлайн всего: 8
Гостей: 8
Пользователей: 0
Форма входа

Главная » Файлы » ОТКРЫТЫЙ УРОК » УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ ПРО МОВУ, ЩО ВИМАГАЄ ЗІСТАВЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ, В НАУКОВОМУ СТИЛІ
07.05.2011, 12:20:33

Мета: поглибити знання восьмикласників про особливості побудови усного повідомлення на тему про мову в науково­му стилі, про підвиди наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний; сформувати вміння й навички самостійно складати повідомлення на лінгвістичну тему, що вимагає зіставлення й узагаль­нення, застосовуючи різні мислительні операції, зокре­ма аналіз мовних понять, явищ, законів, систематизація теоретичного матеріалу; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу поглибити знання учнів з теорії мови, граматичної стилістики, культури усного й писемного мовлення.

Тип уроку:    урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Підготовка восьмикласників до моделювання повідомлень про мову в науковому стилі

Робота з текстом з елементами узагальнення

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Довести, що ви­словлювання належить до наукового стилю. Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша пов'язаність їх з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису.

Для означено-особових речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, у художніх текстах, часом і публіцистиці. Відомі такі речення й на­уковому стилеві, зокрема навчальному та популярному різновидам. Наприклад: Побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фі­гури на площині, які випливають з описаної її побудови.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу.

Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньо­му стилі, рідше в публіцистиці (особливо в заголовках) та в науко­вих текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, ужи­ваються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів'ях та приказках). Узагальнений характер цих речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивними конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чо­гось. Наприклад: Нічого тут уже не вдієш. То що вдіяти за таких обставин?

Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке поле застосування їх, а пов'язаність із певними стилями та ступінь емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення. Спіль­ним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наго­лошується на результаті дії, на незалежності певного стану, у якому перебуває людина, від її волі, на об'єктивності природних проце­сів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у мо­мент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фоль­клорі: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безосо­бові конструкції в описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких ре­чень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи авто­ра (За О. Пономаревим).

Зіставити стилістичну функцію означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових та безособових речень. Зробити висновок про роль односкладних дієслівних речень у мовленні, узагальнивши матеріал, поданий в опрацьованому тексті.

Робота з текстами на основі зіставлення їх

Прочитати уважно тексти. Зіставити теоретичний матеріал і роз­крити спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних ре­чень.

Текст 1

Односкладними називаються речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним чле­ном. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми і відповідної інтонації. Друго­го головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслів­них односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні; до іменних односклад­них речень — називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні (За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не пору­шує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у пошире­них речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називаються неповні речення з пропущеними чле­нами, які вже згадувались у контексті: або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними назива­ються неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).

На основі опрацьованих текстів узагальнити матеріал у вигляді таблиці. Підготувати усне повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних ре­чень».

Дослідити, чому речення Спізнююсь є односкладним повним, а ре­чення Спізнився — двоскладним неповним. Зробити висновок у формі міні-повідомлення в науковому стилі про вплив дієслів­ної форми на структурний тип речення.

Моделювання повідомлення на основі тексту-зразка

Прослухати інформацію про особливості побудови Словника на­голосів (Головащук С.І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. — К.: Наук, думка, 2003. — 320 с). Поміркувати, яку функцію ви­конують у словниках такі передмови.

Дотримання норм наголошування й вимови є одним з неабия­ких показників культури усного мовлення. Як відомо, в українській літературній мові є чимало випадків, де мовці зазнають труднощів у доборі правильного наголошування слів,— зокрема, й у зв'язку з тим, що акцентологічні норми часто-густо порушуються під упливом ін­ших близькоспоріднених мов.

У цьому словникові вибірково подано слова сучасної української літературної мови, у наголошенні яких найімовірніше трапляються ті або інші утруднення. Здебільшого це:

1. Слова, у яких мовцями найчастіше припускаються акцентоло­гічні помилки: випадок, каталог, квартал, обіцянка, перепустка, український.

2. Слова з подвійним наголошенням. У таких словах наводяться обидва наголоси. Хоча словник пропонує для вжитку насамперед перший варіант наголошення, це аж ніяк не означає, що другий уживати не рекомендується. Часто навіть навпаки — є сигналом, що, крім указаного першим, існує ще й інший варіант: весняний і весняний, вітчизняний і вітчизняний.

3. Слова й словосполучення, наголошення яких пов'язане з їхньою семантикою: атлас і атлас, відомість і відомість, характерний і характерний.

4. Дієслова, у яких за допомогою наголосу розрізняються доко­наний і недоконаний вид (виводити і виводити, закликати і закликати).

5. Слова з рухомим наголосом. Якщо в закінченні того або іншо­го непрямого відмінка іменника відзначено перехід наголосу, то це є свідченням того, що в усіх подальших відмінках цей перехід зберігається: багаж, -у, ор. -ем і т. под.

6. Слова української мови, наголошення яких відрізняється від наго­лошення їхніх прямих лексичних відповідників у російській мові: веретено (рос. веретено), олень (олень).

У цьому словнику враховано й деякі інші випадки, де мовці можуть сумніватися в правильності вибору наголошення слова чи його додат­кової граматичної форми, зокрема, якщо аналогічні лексичні утворен­ня мають відмінні наголоси: чорнозем (але глинозем), безперестанку (але безперестану) (С. Головащук).

Підготувати повідомлення в науковому стилі про особливості по­будови (на вибір):

а) Орфографічного словника української мови;

б) Тлумачного словника української мови;

в) Словника синонімів української мови;

г) Словника іншомовних слів;

д) Фразеологічного словника української мови та ін.

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Порівняти числівникові форми називання часу. Чим вони різ­няться?

Десята година тридцять хвилин  Пів на одинадцяту Восьма година двадцять п'ять хвилин Двадцять п'ять хвилин на дев'яту Шоста година сорок п'ять хвилин   За п'ятнадцять сьома (або п'ят­надцять до сьомої)

Розказати про особливості вживання числівників на позначення завершеної години в офіційно-діловій сфері та художньому і розмов­ному мовленні.

Категория: УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК | Добавил: tineydgers | Теги: для вчителя, українська мова, конспект уроку, Урок української мови в 8 класі, скачати безкоштовно, відкритий урок, урок украинского языка
Просмотров: 2512 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 3.0/3

УЧИТЕЛЬСКАЯ
МОСКВОВЕДЕНИЕ ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ

ЗНАКОМИМСЯ С МОСКВОЙ

ПРОГУЛКИ ПО ДОПЕТРОВСКОЙ МОСКВЕ

ЕСТЕСТВОЗНАНИЕ

ЕСТЕСТВОЗНАНИЕ. БАЗОВЫЙ УРОВЕНЬ. 10 КЛАСС

УДИВИТЕЛЬНАЯ ИСТОРИЯ ЗЕМЛИ

ИСТОРИЯ ОСВОЕНИЯ ЗЕМЛИ

УДИВИТЕЛЬНЫЕ ОТКРЫТИЯ

ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ОБО ВСЕМ НА СВЕТЕ
ПОЗНАВАТЕЛЬНО И ЗАНИМАТЕЛЬНО

ДИКОВИНКИ СО ВСЕГО МИРА

УДИВИТЕЛЬНАЯ ЛОГИКА

ЗАНИМАТЕЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ

МИНЕРАЛЫ И ДРАГОЦЕННЫЕ КАМНИ

УДИВИТЕЛЬНАЯ АРХЕОЛОГИЯ

УДИВИТЕЛЬНАЯ ПАЛЕОНТОЛОГИЯ

БЕСЕДА ПО ДУШАМ С ТИНЕЙДЖЕРАМИ

МЕЖДУ НАМИ ДЕВОЧКАМИ

МЕЖДУ НАМИ МАЛЬЧИКАМИ

НАС ЖДЕТ ЭКЗАМЕН

ПОДРОСТКАМ О ПЕРЕХОДНОМ ВОЗРАСТЕ

Поиск
Н А Ш И   Д Р У З Ь Я
























ЧАРОВНИЦА




ПОЗНАЙКО

Презентации к урокам





Нитки - в дело!
 


ВНИМАНИЕ
УВАЖАЕМЫЕ ГОСТИ!
Наш сайт обновляется ежедневно. заходите к нам чаще, будем рады.
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright MyCorp © 2015
    Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Рейтинг@Mail.ru TOP.zp.ua Каталог сайтов и статей iLinks.RU Каталог сайтов Bi0